Ігри зі смертю: хто і чому знов полює на підлітків?

Пандемія ковіду породила ще один вірус. Ним став суїцид. Під час всесвітнього карантину кількість самогубств суттєво збільшилась. Не тільки лікарі, а й пацієнти накладають на себе руки. На початку осені 2020-го року чотири хворих на COVID, які йшли на одужання, покінчили з життям. Пацієнти стрибали з вікон. Нова хвиля суїциду накрила не лише дорослих, а […]

Пандемія ковіду породила ще один вірус. Ним став суїцид. Під час всесвітнього карантину кількість самогубств суттєво збільшилась. Не тільки лікарі, а й пацієнти накладають на себе руки.

На початку осені 2020-го року чотири хворих на COVID, які йшли на одужання, покінчили з життям. Пацієнти стрибали з вікон.

Нова хвиля суїциду накрила не лише дорослих, а й підлітків і малолітніх дітей. Щоправда, на молодших громадян замість професійного вигоряння чи хворобливої інтоксикації, впливає нова небезпечна гра. Дехто з експертів вважає це проявом віртуального тероризму. Що ж відбувається насправді? Чому діти добровільно йдуть з життя, яке ще не встигли спробувати повною мірою?

 

Недитячі хроніки

Кінець 2020-го року видався особливо трагічним для багатьох вінничан. Кількість повідомлень про раптову смерть молодих людей збільшилась.

Наприкінці грудня в одному з домогосподарств Ямпільщини правоохоронці зафіксували самогубство. Померлим виявився 17-річний юнак. Хлопець був повішеним.

На початку місяця у річці Південний Буг поблизу Сабарівської ГЕС рятувальники знайшли мерця. Утопленицею виявилася 13-річна вінничанка. Її тіло витягли неподалік від берега. Про зникнення цієї дівчинки раніше повідомляла її матір. Дитину знайшли швидко, але запізно для неї.

На березі водойми лежали куртка та рюкзак померлої. На її тілі правоохоронці не виявили слідів насильницької смерті. За версією слідства, дитина скоїла самогубство.

Перед смертю дівчинка сказала мамі, що йде на додаткові заняття. Потім вона вимкнула мобільний телефон. Що саме змусило підлітка вкоротити віку — не з’ясовано. Відомо, що дівчинка росла без батька, проте мала гарні стосунки з мамою. На думку слідчих, причиною суїциду став складний перехідний вік…

Початок 2021-го року виявився не менш страхітливим.

У лютому студент Вінницької політехники викинувся з 9-го поверху гуртожитку. Сталося це серед ночі. В результаті отриманих травм парубок помер. За основною версією слідства, юнак вчинив самогубство.

Але чому молоді люди вкорочують собі віку? Невже гормональне дозрівання може мати такий смертельний вплив?

Як пояснюють поліціянти, встановити реальні причини самогубства фактично неможливо. Втім, окремі випадки розкривають всю жахливість ситуації. Цілком ймовірно, що велика кількість дитячих і підліткових суїцидів мають ті ж страхітливі причини.

 

Це знову сталося

В Києві заговорили про нову хвилю підліткових самогубств.

Так, 19-го січня зі столичної багатоповерхівки стрибнув 12-річний хлопчик. 26-го січня аналогічний суїцид стався у Броварах. Вкоротив собі віку 18-річний курсант Національної академії внутрішніх справ.

28-го січня у селі Чайки Київської області наклав на себе руки 10-річний хлопчик. Він стрибнув з 15-го поверху висотки. Слід зазначити, що дитина проживала у невеликому приватному будинку. Що саме хлопчик робив на місці інциденту — точно не з’ясовано. Втім, правоохоронці дізналися, що дитина грала у віртуальну суїцидальну гру «Momo».

1-го лютого у Києві загинула 17-річна дівчина: вона стрибнула з 5-го поверху житлового будинку. За офіційною версією до самогубства її довела сварка з хлопцем.

2-го лютого в іншому районі Києва померла 13-річна дівчинка. Вона випала з балкона 17-го поверху. Її мотиви поки невідомі.

Наступним став 19-річний киянин. Хлопець вистрибнув з балкона багатоповерхівки під час вечірки.

Днями у селі Горенка Києво-Святошинського району також знайшли тіло 15-річного юнака. Хлопець повісився у підвалі. На думку слідчих, він скоїв самогубство через сварку з подругою.

У ЗМІ повідомляють, що правоохоронцям вдалося запобігти двом самогубствам у Києві. Одну з потенційних жертв поліцейські знайшли на даху висотки. Дівчина-підліток мала ознаки обмороження. Про свої мотиви вона не розповіла. Перед спробою самогубства дівчина видалила усі аккаунти в соцмережах і месенджерах, а також вимкнула телефон. Ймовірно, що на фатальний крок її наштовхувала віртуальна гра.

Приголомшливий випадок стався у серпні 2020-го року біля Кирилівського озера в столиці. 24-річна дівчина влаштувала пряму трансляцію самогубства. Вона збиралася повіситися. Одна з глядачок цього шокуючого дійства не залишилася байдужою. Вона змогла опізнати місце події і викликала туди поліцію.

Правоохоронці встигли врятувати нещасну. Виявилося, що дівчина була у стані алкогольного сп’яніння. Поява рятівників її не порадувала. Нещасна стала чинити опір. Правоохоронцям довелося поборотися з самогубцею перш ніж передати її лікарям.

Слід зазначити, що минулого року в Інтернеті стала стрімко поширюватися нова смертельна гра. Її поява не означає зникнення вже відомих суїцидальних забавок. Тож, що може штовхати підлітків на фатальний крок?

 

Смертельні пустощі: ігри, яких треба остерігатися

Час від часу у ЗМІ відбувається наплив інформації про небезпечні віртуальні ігри. Але це не означає, що їхня популярність має періодичний характер. Власне кажучи, подібні речі з’явилися у віртуальному просторі, як тільки виник Інтернет. Вони удосконалюються з часом, зниклі старі форми знову повертаються під новими назвами. Тому мовчання не означає відсутність. Попри наявність певної інформації про різні ігри та схеми маніпулювання гравцями, феномен суїцидальних забавок поки не є дослідженим. Цілком можливо, що причина в недостатній увазі суспільства до цих лякаючих тем.

Серед відомих і популярних є наступні ігри.

Синій кит/Море китів/Тихий дім/Розбуди мене в 4:20/F57/Млечный путь/NaN

Гра поширюється через соціальні мережі. Вона проходить у формі своєрідного квесту. Її завдання полягають в заподіяні собі каліцтв. Кожен гравець отримує індивідуальне завдання. Його виконання необхідно фотографувати чи фільмувати. Ці матеріали треба розміщати на сторінці гри. Її останнім етапом стає самогубство, яке необхідно вчиняти у прямій трансляції

Як правило, квест триває 50 днів.

Учасники мусять виконувати певні завдання чи виходити в чат о 4:20 ранку. Цей час є символічним. За статистикою саме у цю годину здійснюється найбільша кількість самогубств.

Задача куратора — тримати гравців у пригніченому стані. На сторінці гри публікується рейтинг гравців. Квест має своїх культивованих зірок.

Моторошний квест триває 50 днів. Цей строк також є романтизованим. Він взятий з книги «50 днів до мого самогубства». Протягом цього часу головна героїня твору мусила визначитися, чи залишатися серед живих.

Жертвами «Синього кита» стала велика кількість українських, білоруських і російських підлітків. Крім того, гра поширюється серед країн ЄС. Першою відомою жертвою в Україні виявилася 15-річна мешканка Маріуполя. Дівчина стрибнула з багатоповерхівки. Як відомо з її сторінки, до самогубства їй доводилося обпікати руки свічкою та колоти пальці голкою. Про більш жорстокі каліцтва пресі не повідомляється.

У 2017-му році правоохоронці провели профілактичні заходи у школах Вінницької області. В результаті було виявлено кілька десятків підлітків з порізами у вигляді кита та іншими характерними каліцтвами.

 

Червона сова

Також поширюється через соцмережі

Головна мета — не спати протягом 12 діб і весь час бути онлайн. На переможця чекає якийсь крутий подарунок. Гравці навіть не уявляють, наскільки крутим буде сюрприз.

Куратор гри постійно перевіряє бадьорість гравця. У різний час він пише в месенджер. Гравець має негайно відповідати.

Протягом квесту учасник мусить переглядати рекомендовані фільми жахів, відео зі сценами насильства та самогубств, психоделічний контент, а також завдавати собі каліцтва. Кінцем гри стає суїцид.

В Україні офіційно підтверджена низка випадків суїцидів, скоєних учасниками «Червоної сови».

 

Собачий кайф/7 небо/Гестапо

Насправді ця гра має безліч назв. Її принцип добре відомий ще радянським дітям, які бодай раз у житті їздили в піонерський табір.

Метою вважається відчуття особливого задоволення, або перехід в астрал. Щоб досягти цього, необхідно перекрити собі кисень за допомогою специфічних методів. Треба сильно натиснути на шию, сонну артерію або грудну клітину. Зазвичай, для потрапляння в астрал, підлітки використовують хустину, рушник чи мотузку.

Небезпечність такої забавки полягає у високому смертельному ризику. Якщо перестаратися, замість втрати свідомості настане смерть.

Так сталося з 15-річним Едиком Щелкановим, мешканцем містечка Сміла, що на Черкащині. Для юнака ця гра закінчилася трагічно.

Цей випадок стався у 2013 році. Незадовго до смерті Едика від «собачого кайфу» загинув його друг Антон.

Слід зазначити, що від цієї забавки швидко відмирають клітини мозку. Достатньо однієї спроби, щоб завдати серйозної шкоди організму. Симптомами є порушення координації та орієнтування у просторі, а також зниження гостроти зору. З часом можуть проявлятися ознаки інсульту. Навіть ті, хто вижили після «собачого кайфу», прожити довго навряд чи зможуть. Ще одним побічним ефектом є ломка, тому покинути гру доволі складно.

«Собачий кайф» є дуже поширеним у всіх областях України.

 

Шрамування

Не стільки гра, скільки тренд, який активно поширюється через соцмережі. Шрамування стало такою собі модою переважно серед дівчат-підлітків.

Особливість тренду полягає в нанесенні собі шрамів у вигляді символів і цілих образів. Молоді нав’язується та думка, що шрами кращі за тату, бо робляться кров’ю та з часом зникають. За словами популяризаторів, хлопців приваблюють шрамовані дівчата, адже вони виглядають дорослішими та є сміливішими.

За словами однієї вчительки з української школи, її учениця робила шрамування прямо на уроці та не зважала на зауваження.

Шрам — це каліцтво, яке у даному випадку дитина завдає собі сама. Така творчість цілком може стати першим кроком до дій з брутальнішим характером і трагічнішими наслідками.

 

Рожева фея

Бути красивими принцесами та володіти магією мріють чи не всі маленькі дівчатка. Саме на них розрахована ця гра. Її аудиторія — дівчата молодші 12-ти років.

Удаваним результатом гри стає перетворення дитини на рожеву фею з гарненькими крильцями.

Все починається дуже просто та невинно. Гравчиня має виконувати нескладні та цілком безпечні завдання, на кшталт: подивитись у вікно та описати побачене.

Через деякий час дівчинка мусить пройти перетворення. Для цього треба прокинутися вночі, тричі обійти навколо свого ліжка та промовити заклинання. Потім необхідно відкрити всі конфорки на газовій плиті та лягти спати. Підпалювати газ забороняється, бо так можна спалити свої крильця.

За словами кураторів, вранці дівчинка стане рожевою феєю.

Наслідок таких дій зрозумілий всім дорослим. Особлива небезпечність полягає в тому, що під час квесту дитина не подає ознак небезпеки.

 

Біжи або помри!

Ця гра, напевно, відома багатьом міським дітям 90-х рр. Проте тепер її правила поширюються через соцмережі.

Фішка гри — перебігання дороги, а краще багатосмугової траси, прямо перед капотами автівок. Гравець отримує адреналін, а іноді й травми, несумісні з життям.

 

Зникнути на 24 години

У цьому випадку гравець має більше шансів вижити. Його задача — добряче сховатися, так, щоб бодай добу його не могли знайти. Мати при собі телефон чи інші засоби зв’язку заборонено.

Як правило, учасник гри хоче подивитись, наскільки є важливим для батьків і друзів. Проте, ховаючись у місцях, що знаходяться якомога далі від людей, діти стають легкою здобиччю для кримінальних елементів.

 

Momo

Страхітливе погруддя мертвої жінки з курячими лапами було витвором японського художника Кейсуке Айсава. Але не так давно воно стало персонажем смертельної гри. В ній Момо — матір, яка померла під час пологів. Вона все знає та цим шантажує.

Своїх жертв вона знаходить через месенджери. Слід зазначити, що Момо — це бот, який володіє фактично всіма мовами. Як правило, проблема починається з дзвінка. Якщо користувач телефонує Момо, бот скидає виклик, але одразу ж передзвонює. Замість живої мови юзер чує якісь незрозумілі звуки або страшні крики. Поки відвернута увага, бот зчитує паролі та іншу конфіденційну інформацію своєї жертви. У багатьох випадках користувачі самі знаходили Момо. Подзвонити містичному персонажу о третій годині ночі хотіло чимало дітей, завдяки своєрідній рекламі в Інтернеті. Гра подавалася як своєрідний челендж. У більшості випадків, жертви Момо не знайомі одна з одною, тому діти не надто обізнані про реальні загрози цієї гри. Зв’язатися з казковим потойбічним створінням цікаво багатьом підліткам.

Подальша переписка з Момо не є приємною. Птахожінка шле страшні відео, моторошні картинки та погрози. Бот шантажує свою жертву. Щоб інші не дізналися про таємниці обраного юзера, Момо змушує його накласти на себе руки. Бот не вимагає спричиняти каліцтва. Все, що треба — померти. Часто Момо загрожує вбивством рідних або друзів.

Гра з Момо стала вельми поширеною в Україні та популярною до сьогодні.

 

Щось дуже нове Джонатан Галіндо

Челендж, подібний до Момо. Через соцмережі та месенджери з користувачем зв’язується людиноподібний пес у капюшоні. Цей образ, а точніше маску, раніше створив Семюел Каніні задля особистої забави.

Джонатан, використовуючи шантаж і погрози, змушує жертву вирізати на тілі його ім’я. Потім пес доводить людину до самогубства.

Джонатаном Галіндо також є запрограмований бот, який зчитує особисту інформацію юзера.

Крім цих вищеперелічених ігор існує безліч інших подібних.

 

Кому та навіщо?

Одним із піонерів-кураторів «груп смерті» на пострадянському просторі є Філіп Будейкін Лис, засуджений у 2016-му році. На той момент віртуальному маніяку з Росії був 21 рік. Хлопець навчався на психолога, але його вигнали з 4-го курсу.

За словами знайомих Філіпа, з дитинства він був відлюдькуватим, дуже дивним і агресивним. Хлопець мав складні відносини у сім’ї. Однолітки глузували над ним і не хотіли брати у свої компанії. Віртуальний світ допоміг Філіпу самореалізуватися. Лис створив такі спільноти у «ВКонтакте», як «F57» та «Сині кити».

За словами Будейкіна, якщо дитина хотіла вийти з гри, він мусив створити для неї умови, що доведуть до суїциду. Як Філіп, так і його послідовники, вилучав особисті дані гравців для подальшого шантажу та залякувань. За словами жертв, яким вдалося вижити, куратори спільнот змушували їх робити компрометуючі матеріали, зокрема еротичні знімки. В разі подальшої непокори куратор погрожував розповсюдженням компромату та розправою над рідними. Тож, аби зберегти свою гідність і цілісність близьких, дитина продовжує смертельну гру.

Як розповів Філіп Лис у розмові з журналістами, він довго працював над схемами гри. Свої дослідження та експерименти він почав з пабліків із шок-контентом. Запустити механізм допомогло самогубство однієї з його підписниць — Рини Паленкової. Після її смерті був запущений флешмоб суїцидів.

За словами Філіпа, ґвалт, який зчинили журналісти, був йому невигідним. Його справ любила тишу.

Але навіщо це самим кураторам?

Як правило, всі вони мають психологічну освіту. Це дозволяє знаходити підходи та маніпулювати жертвою. Втім, версія про тероризм надто висока. Все набагато примітивніше.

Філіп Будейкін розповів в інтерв’ю, що йому подобалась абсолютна покірність. Його підносив той факт, що користувач виконує всі накази попри біль і страждання. Проте, «групи смерті» не тільки пестили його его.

Коли паблік став популярним, Філіп почав рекламувати у ньому музику власного авторства. Таким маркетингом не нехтують й інші куратори «груп смерті». Крім реклами та вивчення споживацької поведінки, куратори-психологи досліджують і перевіряють на практиці людські натури та методики впливу. До того ж є й цілком реальні матеріальні вигоди. У деяких соцмережах пабліки, що мають більше 5 тис. підписників, отримують грошові заохочення. На додачу контент самогубців так само як і порно, продається у даркнеті.

На думку психологів, організатори «груп смерті» є психопатами. По суті, вони — маніяки-вбивці на видаленні.

Попри ув’язнення Філіпа Лиса, гра «Синій кит» продовжує існувати. У 2020-му році в Польщі був заарештований громадянин України. Він курував спільноту «Синій кит» і доводив підлітків з різних країн до самогубства.

 

Чому скоряються діти?

Згідно з результатами опитування врятованих жертв, 90% з них втягнулися у гру через цікавість. Ніхто не підозрював, що покинути її практично неможливо. Тема смерті завжди приваблює своєю таємничістю. Крім того, куратори таких ігор романтизують і містифікують суїцид. Схеми впливу на гравців розроблялися роками. Передумови такого явища з’явилися у 2007-му році. Ще тоді у «ВКонтакте» існувало чимало спільнот, романтизуючих смерть. Наступним кроком стали екстрім-селфі.

Загалом, якщо знайти правильний підхід, можна будь-яку людину довести до самогубства. Тому серед жертв «груп смерті» є й дорослі люди. Чому це можливо?

Смерть — це вихід з безвихідного. До суїциду людину веде невдоволеність долею і не бачення перспектив. Якщо життя не влаштовує та інших альтернатив нема — смерть може здатися єдиним рішенням. В такому контексті легко повірити, що душевний біль заліковується фізичним.

Чому ж діти не довіряють такі переживання родичам?

Як правило, підлітки відокремлюються від батьків, навіть якщо в сім’ї присутні прекрасні відносини. Причиною є розчарованість.

Поки дитина мала, батьки зазвичай малюють перед нею ідеалізований світ. Коли вона дорослішає, то бачить реальність, на яку не розраховувала. Це розчаровує. Дитина може сприйняти поведінку батьків, як зраду. Вони не підготували її до майбутніх стресів.

Втекти в ідеальний світ дитина не може, реальність, яку вона зустріла, їй не подобається. Тож, суїцид може стати виходом. Хоча, насправді він не розв’язує жодних проблем.

Тому важливо готувати дитину до реального світу. Вона має знати про несправедливість. Це не налякає дитину, якщо батьки дадуть їй інструменти для боротьби. Характер треба зміцнювати змалечку, але гуманними способами. Тоді дитина не стане легкою здобиччю для злочинців та інших поганців реального світу.

 

Юлія Мостова спеціально для “Вінниці Кримінальної”

 

#тихийдом, #морекитов, #домкитов, #млечныйпуть, #разбудименяв420, #хочувигру, #море, #F57, #F58, #150звёзд, #ff33, #d28, #няпока, #50днейдомоего, #рина.

Додавайтеся до Facebook та Telegram: