Правда про булінг: чому це важливіше, ніж здається?

Майже 70% українських школярів стикалися з булінгом. 40% з них не повідомляють про це батькам і вчителям. Близько 44% учнів вважають за краще лишатися мовчазними свідками. Щодня у світі від булінгу потерпає кожна 3-тя дитина віком 13-15 років. При цьому 720 млн дітей шкільного віку проживає у країнах, де фізичне покарання у школах вважається нормою. […]

Майже 70% українських школярів стикалися з булінгом. 40% з них не повідомляють про це батькам і вчителям. Близько 44% учнів вважають за краще лишатися мовчазними свідками.

Щодня у світі від булінгу потерпає кожна 3-тя дитина віком 13-15 років. При цьому 720 млн дітей шкільного віку проживає у країнах, де фізичне покарання у школах вважається нормою.

В рейтингу країн Європи з найвищим рівнем цькування Україна ввійшла до першої десятки. За 9 місяців 2020-го року на гарячу дитячу лінію з правозахисту звернулося 57 тис. неповнолітніх. Це рекордна кількість. 30% з них скаржились на застосування проти них насильства, 15% — на цькування. Протягом останніх двох років поліція Вінниччини розглянула 30 справ щодо булінгу. Поступово кількість таких заяв збільшується. Насильниками виявляються не лише діти, а й вчителі та батьки.

З розвитком інтернету булінг перетворився у справжню епідемію. Тепер, щоб цькувати когось, достатньо натиснути одну кнопку. Моральними насильниками стали й ті, хто в реальному житті можуть не наважуватися на такі дії.

Школа, яка мусить гарантувати безпеку учням, стала чи не найстрашнішим місцем для них. Для багатьох дітей похід на навчання перетворився на справжнє випробування. Проте чимало українських вчителів і батьків звикли ігнорувати подібні проблеми підлітків. Вони навіть не задумуються, до яких наслідків призводить така безвідповідальність дорослих. Тож, чому булінг небезпечніший, ніж здається? Як виявити жертву цькування? Як покласти край насильству у школах?

 

Що ж там відбувається?

Карантин змусив школярів перейти на дистанційну форму навчання. Проте, віддаленість дітей один від одного не знизила рівень булінгу. За словами експертів, це явище тільки почастішало. Пандемічні стреси зробили людей більш агресивними. Через це насильство серед школярів зросло.

На початку 2021-го року під час зимових канікул в одному селі Ружинщини, що у Житомирській області, стався цей вражаючий інцидент. Матір 13-річної дівчинки помітила депресивний настрій своєї дитини. Як виявилося, школярка потерпає від булінгу. Регулярно до неї через соцмережі надходять повідомлення з образами та погрозами. Матір звернулася до поліції. Правоохоронці знайшли цькувачів.

Психологічну атаку влаштувала однокласниця жертви. Раніше вона систематично гнітила потерпілу. На канікулах порушниця створила низку фейкових акаунтів, щоб допікати своїй жертві.

Оскільки винуватиця ще не досягла віку для притягнення до адміністративної відповідальності, за булінгові пустощі довелось відповідати її мамі.

Цієї ж зими суспільство приголомшив не менш кричущий випадок. У селищі Новотроїцьке Херсонської області 13-річна учениця відмовилась ходити до школи. Довго дівчинка знаходилась у депресивному стані та відмовлялася розповідати батькам про власні переживання. Пізніше стало відомо, що у класному чаті з’явилося її інтимне фото. Цей знімок вона раніше зробила для свого інтернет-знайомого. Віртуальним залицяльником виявилися дві однокласниці жертви. Вони навмисно створили фальшивий акаунт та імітували романтичні стосунки. Скріншоти переписки підлітки зливали у чат однокласників у месенджері, який створили самі. Але найбурхливішу реакцію викликало інтимне фото. Особливо вульгарно та яскраво висловлювалися інші дівчата стосовно зовнішності жертви. Насмішки в месенджері перейшли в офлайн-життя. Однокласники відверто в обличчя озвучували свої глузливі думки. Тож, не дивно, що дівчинка почала прогулювати школу.

Батьки нещасної постаралися самотужки владнати конфлікт. Проте, їхні спроби були марними. Тому довелося звернутися до поліції.

Правоохоронці виявили організаторів булінгу. До відповідальності були притягнені батьки двох 13-річних дівчат.

В одному з сіл Дніпропетровщини свято до дня Св. Миколая закінчилося розчаруванням 6-річної Даші. Вчителька вигнала дівчинку з класу, не дозволяючи їй святкувати з іншими дітьми. Назад до кабінету вона не впускала ученицю. За дівчинкою пізніше приглянув вчитель фізкультури.

Коли матір прийшла за Дашею і не знайшла дитину у класі, вчителька озвучила свої пояснення. За її словами, Даша не могла святкувати, оскільки батьки не здали на це гроші.

Як розказала журналістам мама потерпілої, з вересня вона регулярно здавала гроші на зошити, дезінфектори та легендарні штори. Коли довелося давати гроші на свято Миколая, жінка погодилася зробити це, лише коли їй покажуть, на що витратили попередньо віддані кошти. Вчителька не надала звіт і про побори на святкування теж забула.

За словами директора, школа не має права збирати кошти з батьків. Дитяча вечірка була організована за гроші громади.

Сама ж вчителька від коментарів утримується. Наскільки відомо пресі, їй видали догану.

Батьки постраждалої Даші поки не зверталися до поліції стосовно факту булінгу збоку вчителя. Дівчинка, відчувши упереджене ставлення, не хоче більше ходити до цієї школи. Перейти в іншу вона не може, оскільки зараз на три села функціонує тільки цей освітній заклад.

Одразу два резонансних випадки прогриміли восени 2020-го року. Інциденти сталися на Одещині.

У гімназії №4 міста Одеса відбувся мовний скандал. На уроці малювання вчителька Раїса Миколаївна Пірогова накинулася на ученицю молодшого класу. Приводом для булінгу послугував той факт, що дитина розмовляла українською мовою, в той час, як її однокласники спілкувалися лише російською. Вчителька звинуватила дівчинку у зверхності. Задля присоромлення вона змусила ученицю стояти. Після того, як Раїса Миколаївна довела дитину до сліз, вона простила дівчинку.

Втім скандал не вдалося зам’яти. За рішенням департаменту освіти, Раїса Миколаївна Пірогова була звільнена. Як зазначила директор Департаменту освіти і науки Одеської міської ради Олена Буйневич, подібні аморальні вчинки є неприпустимими для учителів, які беруть участь у вихованні молодого покоління.

У Кілійському професійному ліцеї Одеської області учень 10-го класу здійснив спробу самогубства. Хлопець вже давно потерпав від цькування з боку вчителя хімії. Педагог переконував парубка не йти до 10-го класу, називаючи його тупим. Як учень розповідав своїм батькам, він не може спокійно сидіти на хімії, бо вчитель завжди зачіпає його. Часто педагог говорив юнаку, щоб він не приходив на урок, бо все одно нічого не розуміє.

Як виявилося, від упередженого ставлення вчителя хімії страждали й інші учні. Проте адміністрація школи ніяк не реагувала на скарги батьків.

Наприкінці вересня 10-класник не витримав чергового спілкування з педагогом. На уроці хімії він попросився вийти. Вчитель відпустив його. Після юнак перерізав собі горло.

Хлопця встигли врятувати.

Керівництво освітнього закладу заявило, що скарги на вчителя хімії ще ніколи не надходили.

Не менш шокуючий інцидент стався у жовтні 2019-го року в одній зі столичних шкіл. 12-річна 7-класницця Ангеліна намагалася вкоротити собі віку. Дівчинка стрибнула з вікна 4-го поверху. Проте, спроба суїциду не вдалася. Дитина вижила, однак отримала численні каліцтва: переломи ніг, тазу, хребта і ребер, забої легень, а також черепно-мозкову травму. Дівчинку госпіталізували у важкому стані.

Керівництво школи намагалося зам’яти скандал. За словами вчителів, причиною суїциду були складні стосунки в сім’ї. Учні та їхні батьки озвучують зовсім інші мотиви.

За словами знайомих Ангеліни, однокласники називали її мавпою. Педагоги ніяк не втручалися у цю ситуацію. Річ у тім, що дівчинка є мулаткою. Тривалий час на булінг і дискримінацію скаржилися батьки Ангеліни, але керівництво закладу ігнорувало це.

Проте, жертвами булінгу стають не лише учні. Інколи від цькування страждають вчителі.

У листопаді 2020-го року директор школи з села Борщівка Тернопільської області поскаржився поліції на учня 8-го класу. За словами керівника закладу, хлопчик систематично цькує вчительку української мови. Він регулярно зриває уроки та застосовує нецензурну лайку щодо педагогині. Сама ж потерпіла від коментарів журналістам утримується.

В ході судового засідання матір школяра його провину не визнала. Втім, її визнав суд. Батькам цькувача доведеться сплатити штраф у розмірі 850 грн.

 

Чому діти жорстокі?

Згідно з новим законом, цькування є злочином і карається штрафом. Керівництво школи, яке приховує факти булінгу, також штрафується. Вчитель, який займається цькуванням, як правило, лишається без роботи.

Булінг, або цькування — це навмисне приниження людини, що зазвичай відбувається на публіці. Булінг найчастіше проявляється наступним чином:

  • Задирництво;
  • Дражнення;
  • Переслідування;
  • Пліткування;
  • Здирництво;
  • Залякування та погрози;
  • Ігнорування колективом та інші форми ізолювання;
  • Застосовування принизливих прізвиськ;
  • Образи;
  • Злі жарти;
  • Псування, переховування або викрадення майна жертви;
  • Віднімання грошей та іншого майна жертви;
  • Змушення до крадіжки або інших принизливих дій;
  • Побиття;
  • Навмисне штовхання та ін.;
  • Сексизм.

Відносно новим і вельми поширеним також став інтернет-булінг. Як правило, цькування має систематичний характер. Дослідники порівнюють булінг з терактом. В цьому злочинному процесі також залучена велика кількість людей, зокрема безліч свідків. Результатом стає широкий суспільний резонанс.

Безумовно, наявність такої статті в Адміністративному Кодексі є чудовим знаком і подає надії на зміни. Проте, його існування замало для розв’язання проблеми. Якщо правове покарання не супроводжується виховними заходами, дія закону обертається у протилежну сторону.

У багатьох випадках діти, що притягнені до відповідальності, продовжують займатися булінгом з більшим завзяттям. Чому ж юні українці настільки жорстокі?

За висновками психологів, шкільний цькувач — жертва домашнього булінгу. Так, ми рідко замислюємося над тим, що цькування — одна з традиційних форм виховання в українських сім’ях. Зазвичай, батьківська педагогіка будується на таких основах:

  • Публічне присоромлення;
  • Залякування та погрози;
  • Застосування фізичної сили;
  • Знецінення дитини, як особистості.

В результаті дитина акумулює в собі агресію, яку треба на когось вилити.

При цьому, за натурою цькувач є дуже слабкою особистістю. Його надмірна агресія є способом самозахисту. Тому, намагаючись розв’язати проблему булінгу у школах, соціальним психологам необхідно проводити неабияку роботу з батьками кривдників.

Слід зазначити, що у більшості випадків акти булінгу організовує одна людина, інші долучаються до справи, щоб не стати жертвами цькування. Як правило, вони виступають у якості пасивної масовки, таких собі свідків. Проте, вони є співучасниками злочину. Саме тому новий закон передбачає покарання за груповий булінг.

Окрім своєрідного зняття стресу цькувач має додатковий мотив — здобуття популярності. За рахунок своєї жертви він самостверджується та доводить свою лідерську силу у суспільстві. Насправді булер її не має. Захопити оточуючих цікавістю своєї особистості він не може, тому здобуває удавану любов насильницькими методами.

Вчителі, які булять учнів, також намагаються зігнати стрес і здобути авторитет. Вони  зазнають цькування з боку колег чи інших людей, накопичену агресію треба на комусь зігнати. Цим кимось завжди стає слабший.

 

Як обирають жертву?

Зазвичай виходить, що насильники та жертви мають безліч спільного. Вищезгадані методи виховання дитини здатні перетворити її не тільки на насильника, але й на потенційну жертву. Агресивне ставлення батьків не дозволяє дитині отримати навички самозахисту. Через пригніченість вона сприймає булінг як майже нормальне ставлення до себе. Знеціненість її особистості навіть не дає права на відстоювання власної гідності, тому що в такої дитини вже відняли гідність і самоповагу.

Жертвою цькувача стає людина, що не чинить ефективний опір. Думка, що до непримітних не чіпляються, є хибною. Задля насміхання булер обирає будь-які риси зовнішності чи характеру, якими виділяється персона. Такою виразною рисою може бути у тому числі непримітність. Цькувачу байдуже, за що чіплятися, головне — щоб жертва не чинила опір. Якщо перша спроба цькувача закінчилася його успіхом, він більше не відчепиться від обраної жертви.

Як виявити зацькованість своєї дитини?

За дослідженням аналітиків, сучасні батьки в середньому приділяють своїм дітям 17 хвилин на день. Це жорстоко. Безумовно, при такому контакті родичі не помічають ознаки проблеми. А вони такі:

  • Депресивність;
  • Тривожність;
  • Поганий настрій після школи;
  • Пригніченість;
  • Замкнутість;
  • Сильне небажання ходити до школи;
  • Уникання спілкування з іншими дітьми та власними батьками;
  • Небажання дивитися в очі;
  • Заглибленість у віртуальний світ;
  • Відсутність інтересів;
  • Постійна похмурість.

Велика кількість жертв булінгу старається приховувати та усіляко стримувати власну індивідуальність. Бажання злитися з сірою масою — це спроба самозахисту. Насправді він не є ефективним. Булеру байдуже, за що булити. Особистість — це як раз те, що йому не треба.

Жертви цькування стараються не висловлювати власну думку. Це також не врятує. Людина може мовчати, проте вона все одно має свої погляди. Втім, поки вона мовчить, нею дуже легко користуватися. Такі діти вельми зручні батькам, вчителям і одноліткам, які є насильниками за натурою. Надалі вона стає жертвою булінгу на роботі. Цькувачі ніколи не відчепляться від такої людини, поки вона не проявить характер і не вчинить ефективний опір.

 

Що робити?

Пережити будь-яку проблему допомагає любов. Дуже важливо, щоб жертву булінгу підтримували її батьки. Близьким людям необхідно проявляти максимум розуміння та достатню кількість уваги. Знаходьте час на спілкування. Найкращий період для цього — вечір. Не засуджуйте та не повчайте дитину. Кожен має право на помилку чи дурницю, особливо молоді недосвідчені люди. Задача батьків — ділитися досвідом. Задача дітей — вирішувати, чи переймати цей досвід. Не претендуйте на життя своєї дитини. Вона мусить вчитися на помилках. Щоб цей процес був успішним, необхідна батьківська підтримка та розуміння.

Якщо позбавити дитину вище переліченого, вона не зможе реалізуватися у дорослому житті. В ній вкорениться недовіра. Як наслідок, таким людям дуже складно заводити романтичні відносини та сім’ї. Зазвичай, вони ховаються від світу.

В якості допоміжних заходів для подолання посттравматичного синдрому, варто перевести дитину в іншу школу. Крім того, вона має бути представленою до суспільства, яке їй близьке по духу. Відправте дитину на певні курси, які її цікавлять. Важливо, щоб вона не замкнулася, а розвивала свою індивідуальність. Необхідно бути собою і не залежати від думки батьків, знайомих й інших людей.

Як дітям, так батькам і вчителям треба навчитися ефективно розв’язувати конфлікти. Педагогам, які ризикують стати жертвами булінгу, треба йти на попередження. Необхідно формувати дружню атмосферу в класі. Через творчі завдання допоможіть кожній дитині самовиразитися. Спрямовуйте енергію потенційних агресорів у конструктивну течію.

Найголовніше — не впадати в істерику. Крики, деструктивні дії, лайка — все це свідчить про перемогу учнів над вами. Як тільки вчитель спустився до рівня підлітків, він принизив себе в їхніх очах. Відтоді позбутися цькувань буде вкрай важко. Тримайте себе у руках. Вчитель — це приклад, який не має права на аморальні дії.

Щоб уникнути нервових зривів, треба правильно організувати свій відпочинок. Не брати надмірну роботу, щоб уникнути професійного вигоряння.

 

Куди звертатися?

Жертвам булінгу слід звертатися до поліції.

Діти, які зазнають цькування, можуть надіслати повідомлення на вінницьку пошту довіри. Вона встановлена на кожному дитячому майданчику міста. У листі обов’язково вказати свою адресу або контактний номер. Всі скарги, залишені у цих скриньках, передаються до поліції.

 

Також для малолітніх функціонує гаряча лінія довіри 0 800 500 225, або 116 111. Номер для дзвінків з мобільного 772. З питань насильства в Інтернеті: 1545 (далі оберіть 3).

Не втрачайте самоповагу та відстоюйте свої права! Ніхто не має права пригнічувати вашу особистість.

 

Юлія Мостова спеціально для “Вінниці Кримінальної”

Додавайтеся до Facebook та Telegram: