Сміттєвий терор на Вінниччині: коли це скінчиться?

Понад 600 т сміття щоденно продукує Львів. Від такої маси непотребу захлинається вся країна. Чи не найбільше від львівських відходів страждає Вінниччина. Коли ж минеться сміттєвий терор? Чому культурна столиця втратила сором?   Почнімо з короткої довідки! Вже не всі пригадують, з чого це почалось. У травні 2016-го року на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом відбулася […]

Понад 600 т сміття щоденно продукує Львів. Від такої маси непотребу захлинається вся країна. Чи не найбільше від львівських відходів страждає Вінниччина. Коли ж минеться сміттєвий терор? Чому культурна столиця втратила сором?

 

Почнімо з короткої довідки!

Вже не всі пригадують, з чого це почалось. У травні 2016-го року на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом відбулася пожежа. Вогонь охопив площу у 2000 м2. Після ліквідації полум’я стався зсув сміття. Лавина бруду, яка скотилася з висоти 90 м, забрала життя трьох людей. Одне тіло так і не знайшли.

У листопаді того ж року суд заборонив експлуатацію Грибовицького сміттєзвалища. З того часу непотріб туристичного міста почав вояж по Україні. Сміття зі Львову знаходять не лише у найближчих населених пунктах. Воно дісталося Донецької області! Купи непотребу зі Львова регулярно зростають навіть у Чорнобильській зоні. Не дивно, що відходи, які опиняються на стихійних звалищах, легко розносяться вітром і потрапляють у водойми. До сьогодні влада Львова не розв’язала проблему утилізації, чи бодай зберігання власного сміття. На те є вельми вагомі причини.

Слід зазначити, що Грибовицьке сміттєзвалище є третім у Європі за величиною. Його територія перевищує 33 га. Цей полігон став найбільшим забруднювачем екології на Львівщині.

Грибовицьке сміттєзвалище побудували ще в 1957-му році. Сюди звозили мотлох зі Львова та прилеглих сіл. У 2003-му році головний санітарний лікар Львівщини виніс постанову про припинення експлуатації Грибовицького полігону. Втім, його рішення багаторазово оскаржувалося в суді. Врешті, у 2006-му році постанова санітарного лікаря була прийнята. Але це не заважало подальшій роботі сміттєзвалища. На той момент мером Львова став Андрій Садовий. Він заявив, що полігон є переповненим, і попросив у громади Грибовичів проявити трохи терпіння. Новий градоначальник пообіцяв, що через 5 років на Львівщині запрацює сучасний сміттєпереробний завод. Але страшний сморід й антисанітарія не змусили місцеву владу до швидких дій. Чому ж проблема сміття на Львівщині ігнорується вже майже 20 років?

 

Пригоди мотлоху на Вінниччині

Зовсім не шоколад і каву, а купи сміття щодня отримує Вінниччина від Львівщини. В цьому зацікавлені деякі вінничани.

У січні цього року поліція викрила чергове несанкціоноване звалище у Вінницькій області. Утворити його допоміг місцевий підприємець.

Він надав свою земельну ділянку для зберігання твердих побутових відходів зі Львова. Звозити на неї непотріб почали ще в липні 2020-го року.

Так, територія несанкціонованого звалища розрослася до 800 м2. Тільки в липні сюди звезли 180 т відходів. Наразі встановлено, що використана земельна ділянка вже отруєна нітратами, фосфатами, важкими металами та іншими шкідливими елементами.

Варто зазначити, що експлуатація землі не за призначенням є протизаконною. Крім того, для здійснення утилізації відходів необхідно мати відповідну ліцензію. Потрібних дозволів підприємець не мав. Він також не забезпечив утворений полігон необхідними технологіями для збереження навколишнього середовища. Заради наживи він нехтував законом і екологією.

Тепер порушнику загрожує штраф у розмірі до 68 тис. грн.

Вельми резонансний випадок стався минулого року в селі Демидівка на Вінниччині. Один з тамтешніх підприємців не знехтував заробітком на смітті. Так, протягом двох тижнів він приймав вантажівки зі львівським непотребом. Мотлох скидали на ділянку, яку орендував підприємець. Цей клаптик землі був призначений для сільськогосподарських потреб.

Сміттєвози прибували уночі. На місці їх вже чекала техніка, яка прикопувала відходи. Всього за цей період у Демидівку навідалось 50 вантажівок. В родючий ґрунт було прикопано понад 1000 т мотлоху. Як водиться, жодних дозволів і технологій для безпечного захоронення сміття підприємець не мав.

Його львівські спільники користувалися підробними документами. Водії здійснювали перевезення мотлоху з липовими накладними. В них місцем призначення виявилася неіснуюча установа.

У своє виправдання бізнесмен пояснив односельцям, що планує побудувати сміттєпереробний комплекс. З отриманого непотребу він, буцімто, хотів вилучити газ. Але жодних документів, які засвідчують таку діяльність, чоловік не мав.

Як зазначають місцеві, сморід від стихійного звалища чути на кількасот метрів. Розлючені селяни навіть намагалися нагодувати бізнесмена львівськими відходами.

Подібні історії вже стали типовими та звичними. Такі інциденти постійно трапляються в усіх регіонах України з 2016-го року. Коли ж їм покладуть край?

 

Життя на смітнику: особливості брудного терору?

Після трагедії на Грибовицькому полігоні Львів досяг домовленостей з низкою міст про прийняття відходів на їхні звалища. Спочатку всі були задоволені, бо «Місто Лева» гарно сплачувало за співпрацю. Втім, в один момент засмерділо недобрим. Колишні партнери один за одним стали відмовлятися від співпраці. На вулиці різних міст повиходили мітингувальники. В’їзду львівських сміттєвозів агресивно перешкоджали.

Мер Львова Андрій Садовий заявив, що проти нього розпочато брудну кампанію. Її ініціатором він назвав тодішнього Президента Петра Порошенка. Ніби за непокору Гарант Конституції влаштував Львову смітникову блокаду.

Щоб звільнити туристичне місто від куп сміття, місцева влада вирішила реанімувати Грибовицький полігон. Для цього були виділені кошти. Гроші передбачалися на встановлення сміттєпресу. Сплющеним мотлохом планувалося підперти ландшафт звалища, який погрожує зсунутися. Але громада виступила проти цієї ініціативи. Львів’яни також не підтримали ідею будівництва нового полігону. Зводити переробний завод влада не поспішала. Можливо, це все теж сталося через політичні інтриги? Але хто їх плете?

За словами різнопартійних депутатів ЛМР, Андрій Садовий проявив кричущу безвідповідальність щодо старого звалища.

У 2007-му році міська влада заборонила проведення запланованої раніше дегазації, рекультивації та закриття сміттєзвалища. Чому ж керівництво Львова нехтувало явною проблемою?

Як підрахували активісти, у період з 2016-го по 2020-й рр. львівська влада витратила на перевезення сміття близько 1 млрд грн. Чому ці гроші не можна було вкласти у сміттєперероблення? Крім того, деякі країни, зокрема Швеція, купують непотріб за кордоном. Українські сміттєпереробні заводи також купляють мотлох з країн Європи, Африки та Азії. Власних відходів нам не вистачає через те, що українці лінуються сортувати сміття. Але посадовці знайшли привабливіші способи заробітку на мотлоху.

 

Кому це вигідно?

У 2020-му році Держаудитслужба виявила зловживання сміттям львівськими чиновниками. Спільними зусиллями в період з липня 2018-го по травень 2020-го рр. вони нагріли платників податків майже на 140 млн грн. Зокрема, у звітах про витрати на вивезення сміття врахована компенсація перевізникам на зворотний шлях. Згідно з укладеними контрактами, з бюджету виділялися кошти на покриття витрат лише в один бік. Пізніше правоохоронці виявили, що маршрут перевізників у багатьох випадках не відповідав даним з накладних. Так, нерідко шофери долали тільки приблизно половину дороги. Вантажу вони позбувалися у будь-якому зручному місці. Найсумлінніші водії викидали сміття неподалік від організованих звалищ. Можливо, через таке нахабство багато міст і містечок відмовилося приймати львівський непотріб.

Не виключено, що співпраця з вищезгаданими вінницькими підприємцями була частиною цієї схеми.

Крім того, у багатьох накладних пунктом призначення вказані неіснуючі полігони. По факту, деякі водії доставляли сміття за адресою, та за згодою місцевих діячів утворювали стихійне звалище.

Розмір виплат неіснуючим полігонам і звалищам, які так і не отримували львівський мотлох, склав 39 млн грн.

Ще зайві 1,6 млн грн нарахували компенсації за вагу вантажу. Водії фур здійснювали подвійне зважання, що допомогло збагатитися окремим людям.

 

Коли це скінчиться?

Довгий час Андрій Садовий нарікав на державну владу через небажання Кабміну виділяти кошти на будівництво смітника у Львові. Насправді задовольняння таких потреб лежить на плечах муніципалітету.

Вже майже 4 роки ширяться чутки про будівництво сміттєпереробного заводу у Львові. Тривалий час процес реалізації цієї ідеї блокували активісти та деякі політичні діячі. Все ж, у жовтні 2020-го року Андрій Садовий повідомив про відкриття компостувальної станції для органічного сміття. На тій же території за 2 роки мають звести сміттєпереробний завод. Можливо, це саме той термін, коли закінчиться львівський сміттєвий терор в Україні.

Бережіть себе та сортуйте сміття! Сумлінне ставлення до відходів допоможе нам залишити нащадкам щось пристойне після себе.

 

Юлія Мостова спеціально для “Вінниці Кримінальної”

Додавайтеся до Facebook та Telegram: