Прямуючи до нічного клубу або ресторану, до кафе чи караоке-бару, ви очікуєте на пригоди. Можливо, навіть на бійку. Але не на те, що сталося у Вінниці 12 жовтня, та не загадки, які залишилися через ситуацію, яка там склалася.

 

Слово – зброя

11 жовтня була неділя. Більшість вінничан відпочивали після  трудового тижня. Вечір пройшов у кого як: хто у товаристві, хто у господі чи вдома по господарству чи квартирі. Хтось вирішив розважитися. Як-от 38-річний мешканець нашого славного міста. Він пішов до одного із закладів Вінниці, де можна непогано провести час та ще й зав’язати цікаві знайомства.

Не знаємо, як саме наш герой розважався у закладі, але знайомство у нього таки сталося. Заприятелював він з 32-річним чоловіком, теж  шукачем розваг недільного вечора.

Парубки спілкувалися, та так, що старший за віком у якийсь момент вихопив зброю і почав стріляти.

 

Раптові друзі – раптові вороги

Хоча стрілець був, за попередніми даними, напідпитку, йому вдалося поцілити опоненту у голову та у стегно. Довелося співрозмовнику-невдасі завершувати вечір понеділка у лікарні.

На місце конфлікту та стрілянини прибула слідчо-перативна група Вінницького відділу Національної поліції. На той час людина зі зброєю втекла, але встановити особу стрільця та затримати його було справою кількох годин. Перед тим оперативники продивилися відео з камер спостереження, опитали співробітників розважального закладу, котрі, звісно, були не у захваті від такого розширення асортименту «розваг».

Після слідчо-лперативних дій та затримання правопорушника шляхи недавніх друзів розійшлися: пораненому обробили і перев’язали рани та відправили додому лікуватися, стрільцю відвели «нумери» у відділку поліції. Зловмиснику «світить» до 7 років ув’язнення (ч.4 ст. 296 «Хуліганство»).

Але історія на цьому тільки розпочинається.

 

Білі плями простої історії

Здавалося б, проста історія: зустрілися-впиили-гостре слово- пістолет та кулі. Але у коментарях користувачів соцмережі під офіційним повідомленням свідчить, що не все так просто.

«Чому виник конфлікт? Може, це самооборона? А то вже з висновками, що він хуліган, – розмірковує Максим Орлов. – Фактично ми не знаємо правди».

Дивним видається і той факт, що про інцидент у поліції дізналися лікарні, куди поранений звернувся за медичною допомогою. Отже, ані працівники розважального закладу, ані стрілець і поранений не стали викликати «Швидку…» та не повідомили поліцію. Виходить, хоча у них був гострий конфлікт, раптова суперечка, але сторони були не налаштовані її продовжувати. Отже, конфлікт було вичерпано двома кульовими пораненнями?

Дивна поведінка працівників закладу. Бодай вони були зобов’язані викликати поліцію.

І ще цікавий нюанс. Повідомлення до Нацполіції надійшло 12 жовтня, у понеділок, а стрілянина сталася 11 жовтня о 23 годині вечора. Чому такий проміжок часу між інцидентом і зверненням до лікарів?

Дивна і реакція у соцмережі. Спроби виправдати стрільця, щоправда, завуальовані, та звинувачення поліцейських у тому, що вони встановлюють особу по Вайберу.

За деякими опосередкованими ознаками, коментатори, які стверджують, що не все так однозначно, близькі або симпатизують волонтерам-добровольцям, захисникам України. Так, Михайло Бакалійник стверджує, що «ми вже 6 років тримаємо кордони миру нашої країни».

Малозрозуміла пересічному користувачу соцмереж і бесіда між Михайлом Бакалійником та Антоном Булгаковим. «Ціна?» – запитує Булгаков. «3 роки», – лаконічно відповідає Бакалійник. Якщо припустити, що відбулися попередні консультації щодо справи за хуліганство, спроби сформувати певну громадську думку (теза про неоднозначність)  наводять на версію про публічність або впізнаваність мінімум одного з учасників конфлікту.

Очевидно, не все так просто і цій історії з двома парубками та травматичним пістолетом. Беззаперечне лише одне: жодна суперечка не варта стрілянини.

 

Галина Касіч спеціально для “Вінниці Кримінальної”