Штрихи до портрету екс-регіонала, екс-нардепа, «доброчинця», «патріота» а за сумісництвом кримінального авторитета з Вінниці Володимира Продивуса

Сподівання українців на те, що Революція Гідності покінчить з головними ворогами українського народу – олігархами – на жаль, пішли прахом. В 2014-му Янукович утік. Але його банда й надалі грабує нашу країну та її громадян. І мова навіть не про всім відомі імена, на кшталт Коломойського. В далекі 90-ті бандитсько-кримінальним осередком став практично кожний обласний центр України. Зокрема – Вінниця. Сьогодні ми нагадаємо про життєвий шлях та діяльність вихідця з цього історичного осередку східного Поділля, голову наглядової ради ВАТ «Мостобуд», президента Федерації боксу України, екс-нардепа-регіонала Володимира Продивуса.

«З Вінниччиною в серці»

Хто ж він є, Володимир Степанович Продивус? Зараз йому 57 років. Офіційні джерела називають Продивуса не інакше як відомим боксером ще радянської доби, а нині – український бізнесмен, меценат. Також Володимир Продивус– голова наглядової ради ВАТ «Мостобуд» – потужної будівельної компанії, що будує мости по всій Україні, голова ради директорів «фінансово-виробничого монстра» – корпорації «Прем`єр-Фінанс», президент Федерації боксу України, почесний президент вінницького футбольного клубу «Нива».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “ЯК ПРОДІВУС ВКРАВ 40 МЛН ГРИВЕНЬ НА БУДІВНИЦТВІ МЕТРОМОСТУ“

До речі, «Мостобуду» довіряють будівництво найвідповідальніших стратегічних об`єктів, зокрема масштабних мостових споруд у Запоріжжі, Подільсько-Воскресенського мосту в Києві та реконструкцію мосту Патона у тій же столиці. Сам Володимир Степанович має звання, яким слід пишатися, – Заслужений будівельник України.

Продивус – народний депутат VII скликання від Партії регіонів (2012-2014 роки, якраз напередодні Революції Гідності). Голосував за Диктаторські закони 16 січня 2014 року. Вчасно зрозумівши, куди дме вітер, покинув ряди регіоналів одразу після перемоги майдану.

За все це в різні роки щедро відмітила благодійника високими державними нагородами – двома орденами «За заслуги» 2-го і 3-го ступенів, орденом «За розбудову України» імені Михайла Грушевського IV ступеня, орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира III ступеня УПЦ, Хрестом пошани «За відродження України» II ступеня та іншими.

Два випробування людини Господом Богом

Недарма кажуть, Бог двічі випробовує людину. Уперше – бідністю та злиднями. Вдруге – багатством та владою. Перше випробування витримують багато. А от друге – одиниці, майже ніхто.

Випробування злиднями Володимир Продивус витримав. Народився в 1962 році в селищі Шахан у Казахстані. Наступного року сім`я переїхала до Вінниці.

Хлопчик втратив батька-шахтаря ще зовсім маленьким. Мати після тяжкої аварії стала інвалідом 2-ї групи. То ж Володимир та його брат змушені були стати основними годувальниками в сім`ї, тяжко працювати, щоб купувати для матері ліки. Майбутній олігарх виховувався на вулиці. В ранньому віці захопився боксом. Спочатку його не взяли в спортивну секцію. Але завдяки своїй завзятості, сильній волі він домігся свого й незабаром вже став чемпіоном Вінницької області.

Взагалі світові олігархи полюбляють говорити: «Я можу довести законність кожного свого мільйона… окрім першого». Адже перший мільйон олігархами, як правило, здобувається крадіжками, грабіжництвом, бандитизмом, пограбуванням свого ближнього та убивствами. Наприкінці 80-х та в страшні 90-ті роки Володимир Продивус – відомий кримінальний авторитет. В 1989 році його засуджують на три роки колонії у Шостці.

В 90-ті роки Вінниця була одним з найкримінальніших міст України, нічим не поступаючись бандитським «столицям» – Дніпру та Донецьку. Яке ж місце серед кримінальників посідав тоді Володимир Продивус? Ось уривок з книги автора «касетного скандалу» Миколи Мельниченка «Хто є хто. На дивані президента Кучми», опублікований в 2002 році «Українською правдою».

Бандит командує в області

Бесіду ведуть тодішній президент Кучма – «батько» українського олігархату та тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко (той самий, що при самогубстві двічі поцілив собі у скроню). Цитуємо мовою оригіналу із збереженням орфографічних помилок.

«Значит, что у нас по Виннице делается, – доповідає Кравченко Кучмі, – Скажу честно, что для меня это тоже новость. Что там такое болото. Сейчас там работает Мельников (генерал милиции), и я думаю, что на этой неделе мы раскроем этот… Но ситуация намного сложнее… Значит, экономику области захватил некий Продивус, вор в законе. Значит, магазины в центре Винницы его. Рынки его. Вода «Регина» его. Несколько предприятий его. Значит, это была одна связка с бывшим мэром или губернатором, евреем (имеется в виду Дмитрий Дворкис, член СДПУ(о), – ред. «Української правди»). Потом этот отошел от дел. У него был там конкурент, вор в законе, и с ним он конкурировал, тоже не давал, значит, развернуться. Вот этого парня подорвали. Он фактически был «шестеркой» у этого вора в законе и выбивал долги. Значит, по информации, которая прошла, мы задержали тех, кто обливал бензином (Речь идет о резонансном преступлении, когда одну из жертв сожгли заживо в лифте, – ред. «Української правди»). Сегодня мы должны знать, кто за этим стоит. Ноя все-таки послал Харламова (заместитель министра), 6 человек группу, взял с республики самых опытных, значит, и задание – уничтожить экономику этого Продиуса. Ну, бандит командует в области. Это оно выросло тогда год за годом на противоречиях между Матвиенко (бывший губернатор области, противник СДПУ(о), – ред. «Української правди») и губернатором. И выросло! Значит, арестовали мы 60 человек, разных бригадиров там…»

Від «злодюжки у законі» в народні депутати і знов в кримінальники

Оце і були для Продивуса його перші кроки до перших мільйонів. Нині вже добре відомо, чим закінчилися спроби соратника Кучми Кравченка «знищити економіку Продивуса» – як для одного, так і для іншого. Для Кравченка – «двічі застрелений». Для Продивуса – створенням та розбудовою холдингу, який згодом отримав назву корпорації «Прем’єр-Фінанс». Зараз в складі корпорації біля 30 підприємств фармацевтичної, торгової та харчової галузей. В 2012 році, не будучи вже занадто оригінальним серед інших кримінальників-бізнесменів, взяв на абордаж політику, ставши народним обранцем від Партії регіонів. Ну, звісно ж, голосував за Диктаторські закони 16 січня 2014 року.

Революція Гідності нічого йому не заподіяла. Лише покинув лави «донецьких».

Втім, скільки б не награбував кримінальник, йому завжди мало. І ніколи не пізно, так би мовити, згадати буремну молодість. Недарма ж кажуть, що за перспективи 300 відсотків прибутку капітал готовий на будь-який злочин. Що з успіхом й продемонстрував Володимир Продивус в 2014 році. 9 травня в українських ЗМІ. Так 9 травня 2014-го в українських ЗМІ з`являється інформація про участь Володимира Продивуса в перестрілці під час спроби перерозподілу сфер впливу на незаконних родовищах видобутку бурштину на Рівненщині.

19 травня 2014 року спецпроект «Гроші» телеканалу «1+1» вже розповідає про «недепутатську діяльність депутата Продивуса» вже з вражаючими подробицями. Відповідне відео шокує Інтернет. Реєстратор автівки потайки знімає, як зграя озброєних молодиків приходить на «стрілку» на бурштинове родовище на Рівненщині. Мододиками керує кремезний чолов`яга. В ліс на розборки особистою персоною прибув тоді ще народний депутат України Володимир Продивус.

Як і водиться, Продивус виправдовується перед журналістами, мовляв, та ви що, та щоб я щось там від когось віджав? Виправдовується спокійно, ніби знаючи, що йому все одно нічого не буде.

Але журналісти розкопують ще біль шокуючі факти 10-річної давнини, зразка 2004 року, коли мафія Продивуса знищила бізнес вінницького підприємця середньої руки Євгена. Євген тоді необачно орендував торговельний майданчик на території Продивуса. Хоча що й робити було, коли в 2004-му Продивусу у Вінниці належало геть усе – «Дитячий світ», Центральний універмаг, молокозавод, хлібзавод? Як належить і досі.

«Щойно мій заклад почав працювати, як завітали люди Продивуса, – згадує Євген. – Нас, мовляв, не цікавить, що ви платите оренду. Ще мусите сплачувати щомісяця 14 тисяч доларів. 10 – Продивусу, 4 – нам. Ми ж не задарма сюди ходимо. А як я договір розторгну? – кажу їм. Так ми тебе тоді поховаємо!»

За рік до розторгнення договору в заклад Євгена увірвалися 20 чоловік, поплічників Продивуса. Закрили входи й виходи. Забрали ключі.

До 2013 року Євген боровся в судах. Але все марно. Його бізнес було знищено остаточно. Тому в листопаді пішов на Майдан. Сподівався, не заради себе, заради того, щоб більше не було такого в Україні. Сподівався на приборкання бандитів у владі.

Тепер зрозуміло, що марно сподівався. Продивус і сьогодні, хоч і не депутат, але шанована людина, благодійник і меценат, на яку молиться багато вінничан. До речі, щодо «патріотизму» Продивуса. Він був одним з 148 нардепів, які підписали звернення до польського Сейму з проханням визнати геноцидом поляків події на Волині під час Другої Світової війни. Цей вчинок перший президент України Леонід Кравчук розцінив як державну зраду.

Щоправда, нинішня діяльність Продивуса проходить не без неприємних для нього ексцесів. Зовсім вже нещодавно, 26 серпня 2019 року офіс компанії «Мостобуд» в Києві був обстріляний з гранатомету. Серед версій теракту ЗМІ назвали перерозподіл незаконного видобутку бурштину та неповернення компанією кредиту у півтора мільйони гривень. І навіть існують версії, що Продивус стріляв сам у свій офіс. Продивус побачив в інциденті, звісна річ, політичну складову.

Втім, він сповідує все ту ж філософію: хто не зупинився, той відстав.

На жаль, цей вінницький діяч не пройшов Божого випробування багатством та владою.

Прагнемо в Європу? Так вчимося найкращому звідти, а не гей-парадам!

Взагалі, будучи одною з найбідніших європейських країн, Україна залишається країною парадоксів. Під час усіх революцій у нас, як бачимо, одні олігархи-кримінальники змінюють інших, та й старі аж зовсім не бідують й лише продовжують ще більше багатіти, дограбовуючи український народ.

В Європі аж зовсім не так. Автор цих рядків читав, що у Великій Британії, яким би шанованим меценатом не був підприємець, як з`ясується, що багатство нажив незаконним шляхом, позбавляється усього. У нас же абсолютною панацеєю від переслідування закону є для олігарха гра в благодійництво, яке становить мізерний відсоток від награбованого в народу. Ну, і звичайно, канат підтримки нової влади, не залежно від її політичного кольору. Осанну, молитву, «зеленим», до речі, на своєму сайті, Продивус теж проспівав. Читав я також і про те, що знаменитий творець всесвітньо відомої соцмережі «Фейсбук» Марк Цукерберг витрачає не мізерну, а більшу частину своїх доходів на допомогу нужденним, на благодійництво.

А Цукерберг, до речі, свої мільярди, на відміну від українських олігархів, заробив не грабіжництвом та прихватизаціями за копійки підприємств. А безсонними ночами в студентському гуртожитку, разом з товаришами винаходячи той самий «Фейсбук», який нині – головний майданчик для спілкування будь-яких фахівців з усієї земної кулі.

Хочеться все ж сподіватися, що нова влада вчитиметься в Європі не лише гей-парадам. Настав час вже зрозуміти, ніякого щасливого життя в Україні для більшості громадян кримінальники не збудують. Адже бандит може за великим рахунком лише грабувати, така його природа.

Юрій Матьорий