Стало відомо, що до мобільних операторів періодично звертаються абоненти, котрим телефонують прозвані у народі “чорні колектори”.

Це означає, що абонент не отримував кредит, не виступав гарантом іншої людини, яка отримувала кредит, але його турбують якісь люди, не виключено, що це можуть бути справжні узаконені колектори і вимагають повернути борг.

Експерти ринку мобільного зв’язку в Україні вирішили не залишатись осторонь розповсюдженої проблеми та надали власні рекомендації щодо необхідних дій у подібних ситуаціяї.

За їх словами, мобільний оператор не має права блокувати ті чи інші номери, щоб їх власники не надзвонювали всім підряд.

Від абонентів, котрі потрапили в таку неприємність, звучать прохання: “Оператор заблокуй їх, я нікому нічого не винен”. Шкода, але оператор не має таких повноважень, щоб на прохання одного користувача блокувати інших. Якби оператор таке робив, його відразу ж покарав би телеком регулятор, – наголошують експерти.

Варто лише зазначити, що під час карантину активізувались шахраї, котрі масово розсилають SMS від імені банків, Нацбанку чи Кабміну із пропозицією отримати нібито «державну допомогу». Для цього вони вимагають повідомити номер своєї платіжної картки, термін її дії та іншу платіжну інформацію.

Зміст таких повідомлень може дещо різнитися, проте їхня мета однакова – отримання персональних відомостей про громадян та їхні платіжні картки. Лише у Вінниці та Вінницькій області щодня надходять десятки скарг та заяв від громадян на дії телефонних шахраїв. Можна лише здогадуватись яка кількість випадків залишається поза увагою правоохоронних органів.

Проте, варіанти порятунку все ж є. Що робити в такій ситуації абоненту:

• самостійно заблокувати номер, з якого телефонують невідомі, які називають себе колекторами. Це можна зробити в телефоні, через меню налаштувань дзвінків;
• колектори можуть дзвонити з різних номерів телефонів, і абонент втомиться їх “банити”. Тоді немає іншого виходу, як дізнатися, від якої фінансової установи вони дзвонять і писати на контактну пошту, сторінку в соцмережах, “тега” керівництво фінустанови, дзвонити в колл-центр з вимогою виключити вас зі списків боржників, оскільки ви у них нічого не брали . Усвідомлена компанія розгляне скаргу і вирішить питання;
• не виключено, що ці “колектори” – шахраї. Такі довго “мотають нерви” своїм жертвам, а потім пропонують відкупитися і перевести на їх рахунок якусь невелику суму від “міфічного” боргу. Іноді люди на це погоджуються, щоб їх залишили в спокої. Робити це не рекомендується, тому що ситуація може повторюватися;
• не виключено, що фінансова установа, від якого ніби працюють колектори, насправді “в’язниця-телеком”, і запропонує абоненту погасити невелику частину боргу, якого він не брав, щоб його не діставали. Робити цього також не рекомендується;
• якщо фінансова установа вас не розуміє і не йде на діалог, обіцяє назавжди про вас забути, якщо ви погасите хоча б частинку не вашого боргу, правильний шлях – звертатися із письмовою скаргою на шахраїв у Нацполіцію.
• Повноваження розслідувати дії шахраїв є тільки у Національній поліції, а яким чином карати шахраїв, вирішує суд. Будьте обізнані про шахрайства, і не піймайтесь на гачок мисливців за вашими грошима, – зазначають фахівці ринку.

Якщо вам на мобільний телефонують із різних незнайомих номерів і мовчать, або “скидають” виклик це може означати, що на вас полюють шахраї, попереджає мобільний оператор.

Швидше за все, ви використовуєте свій номер телефону як ідентифікатор для банківських операцій. Такі нав’язливі дзвінки – є одним із інструментів соціальної інженерії. Мета шахраїв – змусити вас зателефонувати на незнайомий номер і вступити у розмову, або, якщо ви відповіли на вхідний дзвінок, протримати вас якомога довше на лінії. Таким чином шахраї “пишуть” історію вашого номера телефону. А далі спробують заблокувати вашу карту і перевипустити на номер нову, якою будуть намагатися скористатися для доступу до фінансів власника, – звертають увагу юридичні експерти.

Що оператор радить робити в такому випадку:

• не передзвонювати на незнайомі номери;
• перейти на контракт;
• зареєструвати свої дані у мобільного оператора;
• підвищувати свою поінформованість щодо мобільних шахрайств.

Та поки мобільні оператори дають рекомендації власним абонентам, Нацбанк разом із профільним комітетом Верховної Ради почав готувати законопроект щодо регулювання діяльності колекторських компаній, повідомила прес-служба НБУ на сторінці у Facebook. Головна мета документа – ввести для колектора правила етичної поведінки із боржником. Паралельно регулятор розробить кодекс етичної поведінки для небанківських фінустанов. У НБУ запевняють у необхідності такої ініціативи, юристи ж вбачають у цьому підступ.

У разі порушення колектором правил етичної поведінки передбачені методи впливу і санкції, в тому числі і виключення з реєстру колекторських компаній, – заявила перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова. І додала, що поява реєстру колекторських компаній стане одним із ключових змін для цього ринку.

Прес-служба Нацбанку заявляє, що як новий регулятор він визначив ключові проблеми цього ринку. Одна з них – недостатньо врегульована у самому законодавстві самої суті колекторської роботи.

По-друге, протягом першого місяця роботи в якості регулятора небанківського фінансового ринку НБУ отримав 535 звернень громадян, що стосуються роботи колекторських компаній. Близько половини звернень (43%) стосувалися неетичної поведінки колекторів по відношенню до боржників, – наголошують в НБУ.

Та, все ж, деякі юристи переконані, що Нацбанк тим самим намагається необґрунтовано розширити свої повноваження.

Більш того, юристи звертають увагу щодо згаданого кодексу на ще один дуже важливий момент.

Цей кодекс буде мати рекомендаційний характер. На його розробку витратять кошти платників податків, грантів, кредитів, як показує досвід. Надрукують безліч брошур, а врешті-решт все закінчиться тим, що всі ці правила будуть тільки рекомендаціями. І коли в НБУ побачать, що такий кодекс безперспективний, тоді вже і займуться питанням жорсткого регулювання цього ринку, – зауважують експерти.

Але тоді, ймовірно, Нацбанк фактично обмежить юридичну діяльність, що стане антиконституційним. Тому і задумка ця, як кажуть юристи, абсолютно безперспективна.