Народився Володимир Степанович Продивус 08 грудня 1962 року у селищі міського типу Шахан, що у Карагандинській області Казахстану.

У 1981 році молодий боксер, майстер спорту, увійшов до складу збірної України. Пізніше познайомився з братами Кличко.

З 1982 по 1986 рік навчався у Вінницькому педагогічному інституті на факультеті фізичного виховання.

У 1986 році пішов до армії – служив до 1988 року у спортивній роті в Києві. Під час служби познайомився з сином Леоніда Кравчука.

Вже у той час молодий боксер Продивус був досвідченим мордоворотом – до 1989 року він встиг заслужити авторитет в організованому злочинному угрупуванні Вадима Здрайковського, вінницького кримінального авторитета на прізвисько «Вадун».

Банда «Вадуна» займалася шахрайством (грою у наперстки) та вимаганнями.

У 1988 році Володимир Продивус разом з групою інших боксерів, які вели справи у «кримінальному світі», їздив до Києва на «розборки». Продивус разом з іншими спортсменами виконував роль фізичної підтримки для організованого злочинного угрупування «Авдишева».

У 1989 році Вадима «Вадуна» Здрайковського засудили до 9 років в’язниці за вчинені ним злочини. Володимир Продивус також був фігурантом цієї справи, проте відбувся 3 роками позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку.

Після того як «Вадун», лідер ОЗГ, потрапив до в’язниці, Продивус вирішив «взяти все в свої руки» та створив власну злочинну групу, яка продовжила справи «попередників»: угрупування Продивуса займалося вимаганнями та було «фізичною підтримкою» бізнесменів Орловського та Гонтмахера.

Трохи пізніше Володимир Продивус зміг взяти під контроль «валютників», які здійснювали незаконні операції на ринках Вінниці. Також Продивус почав «кришувати» сутенерів, які відправляли жінок до Туреччини «на підробітки». Зрозуміло, що ніяких «підробіток» не було – «бізнес-партнери» Продивуса прирікали жінок на сексуальне рабство та життя у нелюдських умовах.

На початку 90-х років Володимир Продивус займається купівлею-продажем паливно-мастильних матеріалів та дорогоцінних металів, контролює ресторани «Південний Буг» і «Дубовий Гай», а також відкриває «валютний» магазин.

У 1991 році шляхом підкупу, шантажу, погроз та вимагання Володимир Продивус став власником виробничо-комерційного підприємства «Акцент». Простіше кажучи, Продивус «віджав» підприємство, користуючись своїми кримінальними зв’язками та владою, що було регулярним явищем у 90-х.

У 1993 році Продивус створив спільне Українсько-Голландське підприємство «Бізнес-Про» та фірму «Легіон».

Продовжуючи активно працювати у сфері підприємництва та криміналу, Володимир Продивус швидко став одним з найвпливовіших кримінальних авторитетів Вінниці, оскільки кримінал був надійною підтримкою його бізнесу, а бізнес, в свою чергу, був джерелом доходів для розширення впливу у кримінальному світі.

Під час перевірок підприємств Продивуса правоохоронними органами, він переховувався у Москві (Росія) та Арнемі (Голландія).

У цей час Продивус отримував фінансову підтримку від Орловського, Лук’янця та Клімова.

Завдяки зв’язкам, «напрацьованим» у Туреччині під час продажу жінок до сексуального рабства, Продивус вирішив почати вести офіційний бізнес у заморській країні, купивши там кафе. У той же час, контрольований Продивусом ресторан «Південний Буг» повністю перейшов у власність кримінального авторитета та був перетворений на казино.

Поки Продивус переховувався від правоохоронних органів, його «намісником» у кримінальному світі Вінниці був Олег Юрійович Алекса, 1966 року народження.

У сфері підприємництва будь-які питання для Продивуса вирішував Дмитро Дворкіс, який був мером Вінниці у 90-х.

«Відмазував» Продивуса від кримінальної відповідальності Володимир Шевчук, який був начальником відділу по боротьбі з організованою злочинністю у Вінницькій області. Пізніше Шевчук очолив карний розшук. Після виходу на пенсію Шевчук став працювати у службі безпеки компанії «Премєр-Фінанс», яка належить Володимиру Продивусу. В організованому злочинному угрупуванні Продивуса Шевчук відповідає за організацією «слєжкі» (спостереження за тими «хто цікавить»; аналогічне спостереження організовують МВС, СБУ тощо).

У жовтні 1993 року Володимир Продивус разом з Олександром Гетьманом «віджали» у підприємства «Обьстрой» 23 одиниці важної техніки, вартість якої у 1993 році складала 3 мільярди 693 мільйони карбованців.

Для реалізації цієї «справи» Володимир Продивус застував МП «Принцип», директором якого став Олександр Гетьман. У подальшому Продивус та Гетьман, погрожуючи розправою власнику «Обьстрой» Валерію Яковленку, змусили останнього підписати документи, згідно з якими важка техніка фірми «Обьстрой» переходила у власність МП «Принцип», а саме:

• Договір про спільну діяльність фірми «Обьстрой» та МП «Принцип»;
• Угоду про припинення вказаної діяльності з передачею права на реалізацію всією техніки МП «Принцип»;
• Накладні та акти на передачу техніки без виставлення її вартості, тобто без оплати власнику.

Яковленко переховувався від Продивуса та Гетьмана у Києві, проте зрештою бандитам вдалося знайти підприємця та змусити його переписати техніку на них.

Також у процесі «віджимання» техніки Володимир Продивус займався пошуком покупця для неї, оскільки йому були потрібні лише гроші.

20 січня 1994 року МП «Принцип» продала російській компанії «Кода-лес» 17 лісовозів, які до цього Продивус та Гетьман «віджали» в компанії «Обьстрой».

Після цього Валерій Яковленко, в якого Продивус та Гетьман «віджали» ті лісовози, звернувся до СБУ у Вінницькій області з заявою про злочин, який було вчинено проти його компанії.

31 січня 1994 року Володимира Продивуса та Олександра Гетьмана затримали в офісі фірми «Акцент», який знаходився у готелі «Південний Буг». У Продивуса під час обшуку вилучили бойовий пістолет «Маузер» з набоями.

03 лютого 1994 року за вказівкою Генерального прокурора України кримінальна справа, заведена проти Володимира Продивуса та Олександра Гетьмана, була передана для подальшого розслідування Слідчому управлінню СБУ.

Під час проведення слідства Валерій Яковленко був змушений переховуватися, оскільки існувала загроза його вбивства. Свідки, які проходили по цій справі, постійно отримували погрози фізичною розправою. Г.Іванов, комерційний директор МП «Принцип» (компанії, яку заснував Продивус, щоб «віджати» 17 лісовозів у Яковленка), який почав співпрацювати зі слідством та свідчити проти Продивуса та Гетьмана, був застрелений 23 листопада 1994 року. Злочин досі не розкрито.

Судовий процес по справі Володимира Продивуса та Олександра Гетьмана розпочався у Київському міському суді у вересні 1995 року та був завершений 7 червня 1996 року.

За рішенням Київського міського суду Володимир Продивус був засуджений до 6 років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії посиленого режиму з конфіскацією належного йому майна. Олександр Гетьман був засуджений до 5 років позбавлення волі у ВТК посиленого режиму з конфіскацією належного йому майна.

03 листопада 1997 року Володимир Продивус достроково звільнився з виправно-трудової колонії та оселився у Києві. Періодично Продивус приїжджає до Вінниці, оскільки все ще залишається впливовою фігурою у кримінальному світі та має бізнес.

Після звільнення з в’язниці Продивус почав активно вкладати гроші в «тіньовий» бізнес та займатися приватизацією прибуткових підприємств Вінницької області. Зокрема, Продивус почав приватизовувати хлібоприймальні підприємства, цукрові заводи, молокозаводи тощо. Під час свого перебування у Києві, заручився підтримкою представників кримінального світу столиці, а також «Солнцевської» бригади та чеченців.

У 1998 році з в’язниці вийшов Вадим «Вадун» Здрайковський, у банді якого «виріс» Продивус. Проте гарною новиною для Продивуса це не стало – він почав воювати зі Здрайковським за сфери впливу.

У 1999 році Продивус будує ринок «Привокзальний», конфліктує зі злочинною групою «Хуторянє» (ватажок – С. Чорноокий) та власником оптового ринку Откидачем В. І.

Брат Володимира – Микола Продивус стає директором заводу по випуску мінеральної води «Регіна». У цьому ж році В. Продивус, Г. Шварштейн та А. Гонтмахер стають інвесторами Жмеринського м’ясокомбінату та продовжують займатися шахрайством у сфері приватизації.

У 2000 році має конфлікт з Петром Порошенком щодо викупу акцій КХП №2. Кримінальний авторитет Продивус разом з тодішнім мером Вінниці Дворкісом представляють у регіоні інтереси Григорія Суркіса, викуповуючи для нього акції Вендичанського ХПП (у цьому їм допомагав мер Могилів-Подільського Петро Бровко). Також для Суркіса Продивус разом з Доркісом викупив Уладівський спиртозавод та Турбівський цукрозавод.

У січні 2001 року Продивус приватизував 12 аптек у Вінниці та створив Відкрите акціонерне товариство «Вінницяфарм», що викликало конфлікт з Вінницькою ОДА (Івановим Ю.І.).

Також у 2001 році Продивус створив корпорацію «Прем’єр-Фінанс» (та сама, яка зараз фігурує у справі перестрілки у Броварах; детальне розслідування щодо участі Продивуса у цій перестрілці – за цим посиланням). На базі «Прем’єр-Фінанс» Продивус організував юридичну службу, яка займалася питаннями фіктивного банкрутства та приватизації прибуткових підприємств за заниженими цінами (у цій службі працювали спеціалісти з колишньої «команди» Дворкіса).

Наприкінці 2001 року Продивус скуповує акції «Ремтехсільмаш». Всього на той час він контролював 16 комерційних підприємств. У тому ж 2001 році стає власником Вінницького універмагу.

У 2002 році Продивус намагається викупити Могилів-Подільський пивзавод та займається газифікацією цього міста.

На виборах 2002 року Продивус балотувався в Народні депутати України по 11-му одномандатному виборчому округу. В рамках піар-кампанії активно займався показовою благодійністю та «гречкосійством», але зрештою зайняв 2 місце, програвши по кількості голосів Віктору Антемюку.

Виборча кампанія Продивуса фінансувалася завдяки кредитам Вінницького філіалу банку «Надра».

Щоб погасити кредит у банку «Надра», Продивус намагається отримати кредит в «Укрпромбанку» при підтримці Буговського, який є заступником управляючого у цьому банку.

Після програшу виборів Продивус втратив можливість виплатити кредит банку «Надра» (якщо взагалі збирався його виплачувати), через що було відкрито кримінальну справу проти начальника Подільського міжрегіонального управління банку «Надра» Бондарчука, який видавав Продивусу кредити без оформлення договорів про заставу нерухомого майна. Також у справі фігурували працівники Вінницького міського відділення «Ощадбанку», які, без перевірки наявності заставного майна, уклали договори про кредитування ТОВ «Вісса ЛТД» на суму у 200 тисяч гривень. Таким чином, Продивус отримав 200 тисяч гривень не свою виборчу кампанію, які після цього не повернув банку.

У 2002 році Володимир Продивус через представника своєї корпорації «Прем’єр-Фінанс» незаконно викупив Вінницький меблевий комбінат, через що була порушена відповідна кримінальна справа проти представників комбінату та корпорації Продивуса.

У 2002 році податкова служба офіційно задекларувала перший мільйон Володимира Продивуса.