Зниження рівня корупції за рахунок підвищення заробітної плати: міфи та реальність

Стало відомо, які суддівські оклади було закладено у державний бюджет на 2021 рік. Так, за даними Міністерства фінансів, місячні оклади суддів в наступному році складуть: суддя місцевого суду – 106 тис. грн; суддя апеляційного суду – 212 тис. грн; суддя вищого антикорупційного суду – 227 тис. грн; суддя Верховного суду – 400 тис. грн; суддя […]

Стало відомо, які суддівські оклади було закладено у державний бюджет на 2021 рік. Так, за даними Міністерства фінансів, місячні оклади суддів в наступному році складуть:

  • суддя місцевого суду – 106 тис. грн;
  • суддя апеляційного суду – 212 тис. грн;
  • суддя вищого антикорупційного суду – 227 тис. грн;
  • суддя Верховного суду – 400 тис. грн;
  • суддя Конституційного суду – 430 тис. грн.

За підсумками голосування за держбюджет на наступний рік Державна судова адміністрація отримала – 15,65 млрд грн. Приблизно стільки ж, скільки було закладено і на попередній рік.

Аналогічною ж залишиться і база для нарахування посадових окладів суддям всіх інстанцій – 2102 грн. А ось кількість суддів збільшиться на дві сотні осіб.

З огляду на наведені вище цифри у порівнянні із розміром середньої зарплати рядових українців, не дивно, що, після оприлюднення рівня зарплат, ті викликали хвилю обурення серед громадян.

Що, загалом, не дивно: розмір пенсій мізерний, а у бюджеті величезна діра, натомість зарплати суддів ростуть і будуть рости і далі, оскільки прив’язані до “мінімалки”.

Проте, у Мінфіні порахували, що закладена у держбюджеті сума є “достатнім для виконання завдань Державною судовою адміністрацією”.

При цьому у парламентському комітеті з питань правової політики відзначають, що коштів недостатньо: не враховано додатково необхідні витрати на Конституційний Суд – на 69 млн грн; на Вищу раду правосуддя – 17 млн ​​грн; на Верховний Суд – 421 млн грн; на Вищий антикорупційний суд – 87 млн ​​грн; на ДСА – 5 млрд 656 млн грн.

На думку членів правового комітету, у держбюджеті не передбачили грошей ні на суддівську винагороду, ні на оплату праці працівників апарату судів, посади котрих є сьогодні вакантними.

Тож чи допоможуть грандіозні оклади в боротьбі з корупцією

У 2018 році у деяких суддів місцевих судів у Вінниці одночасно у виробництві було 1-1,5 тис. справ. У 2020 році – 700-800 справ на одного суддю також не межа. У день суддя може призначати 10-15 засідань, іноді навіть більше.

Ці справи мають абсолютно різну спрямованість, вони не розмежовані суворої спеціалізацією. Деякі судді складаються в колегії з розгляду кримінальних справ, що ще більше ускладнює роботу.

Навантаження на суддів дійсно колосальне, і зарплата повинна їй відповідати. Проте, чи справді це буде «ліками» від корупції – невідомо. Тому що, як мінімум, не тільки розмір зарплати впливає на рівень корупції у суді, а ще й реальна загроза, що суддю можуть притягнути до відповідальності . А це у нас практично не відбувається, – наголошують фахівці.

Крім того, кажуть юристи, на організацію роботи у суді впливає не лише рівень зарплат, а ф загальний бюджет, котрий виділяється на підтримку роботи суду – канцелярія, технічне обслуговування, зарплати помічників і секретарів, яка іноді становить близько 6-8 тис. грн (при цьому у них за кількістю справ все та ж навантаження, що і у судді). У результаті, суди не відправляють листи, аргументуючи це тим, що бракує коштів на конверти і марки.

Судова реформа – це одна із найважливіших реформ, котра повинна відбутися для того, щоб життя українців змінилася радикально. Але статися це має не тільки у зарплаті, вважають юристи, але і в голові самих суддів і людей, які мріють про цю професію.

Роте, це вже етичне питання, реформою тут не обійтися, – резюмують фахівці.

Додавайтеся до Facebook та Telegram: